Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кожухарь

Кожухарь, -ря́, м. Портной, шьющій кожухи. Хотин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖУХАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖУХАРЬ"
Дзер, -ру, м. Сыворотка (молочная). Шух. I. 213.
Задвижа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = задвигтіти.
Перералити Cм. перералювати.
Потемки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть. Єв. Л. XII. 3.
Розсмикати, -ся. Cм. розсмикувати, -ся.
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Сестрінець, -нця, м. Племянникъ, сынъ сестры. Желех.
Співучий, -а, -е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. Н. П. 363.
Хамса, -си, ж. Рыба анчоусъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЖУХАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.