Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне.
Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Дорожи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами.
Заболо́тний, -а, -е. Находящійся, живущій за болотомъ.
Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. Въ другихъ варіантахъ: міюс или міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д.
Незабавки, незабавно, незабавом, нар. Вскорѣ, въ скоромъ времени. Зажурився, що в мене грошей нема: незабавом і в тебе не буде. Незабавом прийде й Семен. З того жалю стара незабавом і випростала міст на сім світі.
Проскубти, -бу, -бе́ш, гл. Прощипать, выщипать немного (перья, волосы, шерсть).
Уболівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уболіти, -лію, -єш, гл. Скорбѣть, сожалѣть. І серцем батьківським над людьми вболівав.
