Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богомільниця

Богомільниця, -ці, ж. Молельня, молитвенный домъ. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: «Школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОМІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОМІЛЬНИЦЯ"
Вихрестити, -ся. Cм. вихрещувати, -ся.
Гугни́вий, -а, -е. = Гугня́вий. А Кирило Тур.... гугнивим голосом: хиба ж тобі не страшно вмірати? К. ЧР. 395.
Золотомушка, -ки, ж. пт. Королекъ, Regulus. Вх. Поч. II.
Мі́рно нар. Умѣренно.
Неслухняний, -а, -е. = неслух'яний. Сказано, що неслухняні. Ном.
Перенизати Cм. перенизувати.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба). Мнж. 179.
Роспаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Трупкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: кричать. Гавран трупкат. Вх. Уг. 271.
Ходильниці, -ниць, ж. мн. = хідлі = ходилиці. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОМІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.