Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богоносець

Богоносець, -сця, м. Носящій Бога. Въ загадкѣ — оселъ, везшій Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець. Ном. стр. 293. № 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОНОСЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОНОСЕЦЬ"
Брижнастий, -а, -е. 1) Отороченный оборкой. 2) Морщинистый.
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово). О. 1862. XII. 119.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Затруї́ти Cм. затруювати.
Лада, -ди, ж. Названіе существа, подъ которымъ разумѣютъ древне-славянскую богиню. В веснянках співають про матір Ладу: «Благослови, мати, ой мати Лада, мати, весну закликати». Левиц. І. Світ. 7.  
Підмощатися, -щаюся, -єшся, гл. = підмощуватися. В се врем'я Юпітер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь. Котл. Ен.
Позазночі нар. = позавчора. Вх. Зн. 65.
Розвиднюватися, -нюється, гл. безл. = розвиднятися.
Скуйовдати, -даю, -єш гл.; скуйовдити, -джу, -диш,, гл. 1) Взъерошить, привести въ безпорядокъ (волоса). 2) Скомкать, смять. Скуйовдила спідницю. 3) Возбудить, взволновать. І всіх скуйовдила собой. Котл. Ен. VI. 69.
Швея, швеї, ж. = швайка 6. Вх. Пч. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОНОСЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.