Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богослов

Богослов, -ва, м. 1) Богословъ. Богослов, та не однослов. Ном. 2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Сим. 175. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОСЛОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОСЛОВ"
Гадючина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174.
Горбо́ватий, -а, -е. Выпуклый. Мнж. 178.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Немило нар. Непріятно.
Обікласти, -ся. Cм. обкладати, -ся.
Плотовець, -вця́, м. Раст. Nicotiana rustica. Вх. Пч. II. 33.
Поросплачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Расплатиться (о многихъ).
Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Стогначі, -чів, м. мн. Частые стоны. (въ старости, болѣзни). Стогначі напали.
Сциклини, -лин, ж. Моча.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОСЛОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.