Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богословити

Богословити, -влю, -виш, гл. Вести рѣчь о Богѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОСЛОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОСЛОВИТИ"
Бовкунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бовкун. 2) Привѣска у серьги.
Горі́жний, -а, -е. Огражденный? Старими людьми село породне, парубочками село горіжне, а дівоньками село весело. АД. I. 50.
Ли́шки II, меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 185.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. Рудч. Ск. II. 160. На обличчя був препоганий.
Понашивати, -ва́ю, -єш, гл. Нашить (во множествѣ). На тіх латках нові латки понашивано. Г. Барв. 304. Ти собі понашиваєш дорогих суконь. Левиц. Пов. 59.
Привичка, -ки, ж. Привычка. Ум. приви́ченька. Мет. 316.
Розскепатися, -паюся, -єшся, гл. Разщепиться, расколоться.
Росповістувати, -ту́ю, -єш, гл. = росповісти. Вони росповістували єму. Гн. II. 230.
Частуха, -хи, ж. Раст. Alisma plantago L. ЗЮЗО. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОСЛОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.