Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Змилування, -ня, с. Милость, милосердіе, состраданіе, пощада. Нема Божого змилування — спека та й спека.
Лахамендрики и лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище.
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий.
Понайматися, -маємося, -єтеся, гл. Наняться (о многихъ). Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови.
Притягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. притягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Притягиваться, притянуться, быть притягиваемымъ, притаскиваемымъ.
2) Только сов. в. Притащиться, прійти.
Слинити, -ню, -ниш, гл.
1) Слюнить. Пряжу слиню.
2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш.
Старчук, -ка, м.
1) Нищенка.
2) = поводатарь.
Утятина, -ни, ж. Утиное мясо. Ум. у́тятинка.
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.
