Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

промінне

Промінне, -ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІННЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІННЕ"
Базувір, -ра, м. = бузувір. Шейк. Недовірки, базувіри. Черниг. у.
Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать. Желех.
Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.  
Зникнути Cм. зникати.
Клобучі мн. Валенки. Желех.
Ковбанька, -ки, ж. Ум. отъ ковбаня.
Кудельний, -а, -е. 1) Относящійся къ куделі. 2) кудельна хижа. Помѣщеніе, гдѣ бываютъ вечерниці, на которыхъ прядутъ куделі. Вх. Уг. 248.
Порозвірчувати, -чую, -єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).
Пошасть меж. = шасть. Він мене коли-не-коли ціпом, а я його батогом тілко шасть та пошасть. Мнж. 115.
Упопружувати, -жую, -єш, сов. в. упопружити, -жу, -жиш, гл. Подвязывать, подвязать подпругу. Сідлай мі коня — того моцаря й а впопруж єго в сімдесять попруг. Kolb. І. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМІННЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.