Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

промінне

Промінне, -ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІННЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІННЕ"
Головенька, -ки, ж. 1) = головешка 1. Гн. II. 17. 2) = головачка. Вх. Лем. 404.
Діверів, -рева, -ве Принадлежащій деверю, девернинъ.
Злісливо нар. Зло, сердито.
Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111.
Попідлещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Подольститься (о многихъ). Вони такі, шо до всіх попідлещуються. Харьк. у.
Попробуркувати, -кую, -єш, гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець. Федьк.
Прогалюватина, -ни, ж. Прогалина, незасѣянное мѣсто среди хлѣбовъ. Лохв. у.
Рукодіяння, -ня, с. = рукодія. Нема в світі, як свого рукодіяння чи полотно, чи свита: носитиметься не знать докіль. Васильк. у.
Синевод, -да, м. пт. Зимородокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМІННЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.