Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богодавець

Богодавець, -вця, м. Данный Богомъ (въ сказкѣ). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав і Богодавцем назвали його. Чуб. II. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОДАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОДАВЕЦЬ"
Бобов'янка, -ки, ж. = бобовиння. Вх. Лем. 393.
Дармува́ння, -ня, с. Пребываніе безъ употребленія.
Обшугати, -ся. Cм. обшугувати, -ся.
Півсьома числ. Шесть съ половиной.
Плодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83.
Поперевінчувати, -чую, -єш, гл. Обвѣнчать (многихъ).
Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина. Гол. І. 3.
Ряснота, -ти, ж. Обиліе, изобиліе (плодовъ, листьевъ). Екатер. у.  
Скиндяк, -ка, м. Лента. Ум. скиндячо́к.
Скіплина, -ни, ж. = скіпщина. О. 1862. І. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОДАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.