Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богобоязний

Богобоязний, -а, -е. = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБОЯЗНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБОЯЗНИЙ"
Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Заваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Заваляться. Десь завалялось у коморі. 2) Запачкаться.
Золотило, -ла, с. Матеріалъ для позолоты: краска, шумиха и пр. Гол. IV. 402.
Клопотно нар. = клопітно.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Оснівний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Попільник, -ка́, м. = попельня. Новомоск. у.  
Прилип, -пу, м. Раст. Galium aparine. Вх. Зн. II. 32.
Стіки, стіко, нар. = стільки. ХС. VII. 459. Чуб. II. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОБОЯЗНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.