Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богобоязний

Богобоязний, -а, -е. = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБОЯЗНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБОЯЗНИЙ"
Бесіт, ту?, м. Раст. Epilobium augustifolium. Лв. 98.
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Отроїти, -рою́, -їш, гл. = отруїти.
Похмуріти, -рію, -єш, гл. Нахмуриться, придти въ дурное расположеніе духа (о многихъ). Усі похмуріли, зажурилися. Мир. ХРВ. 140.
Птичий, -а, -е. = пташиний. Ном. №997.
Ридван, -на, м. Дорожная карета, колымага. К. ЧР. 54. Кв. І. 233. Поїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані. Котл. Ен.
Спотіти, -тію, -єш, гл. Вспотѣть. Така хата тепла, що спотієш дрижачи. Ном. № 14036.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОБОЯЗНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.