Витолочувати, -чую, -єш, сов. в. витолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Всю траву витолочили гуляючи.
Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Клюка, -ки, ж.
1) Палка съ крючкомъ, крюкъ. Коли жиди Христа мучили, на роспятію гей роспинали, клюков за ребра гей розбивали.
2) клюки́ робити = ключкувати.
Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах.
Куцолапий, -а, -е. Съ короткими ногами.
Куцюруб, -ба, м.
1) Изогнутый палець вслѣдствіе уродства.
2) Названіе танца. Після сіх другі стругали «гусаря», «ой ненько», «материнки», «куцюруба».
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum.
Почасти нар. Отчасти.
Чиряк, -ка, м. Чирей, вередъ. Чиряк великий, а, гною мало. Догожає, як чирякові.