Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богинин

Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИНИН"
Ганчаровий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148.
Зузуля, -лі, ж. и пр. = зозуля и пр.
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Качор, -ра, м. 1) = качур. 2) мн. = качористі вилочки. Kolb. І. 49.
Переборщити Cм. переборщувати.
Підтовкти, -чу, -чеш, гл. Истолочь недостающее количество.
Полонянин, -на, м. Плѣнникъ. Чи скаже він тобі покірне слово, благатиме тебе як полонянин. К. Іов. 92.
Полумисок, -ска, м. Родъ глубокой тарелки, неглубокая миска. Рудч. Ск. І. 11. Вас. 181. Да їдять вони калачі з одного полумиска, ой п'ють вони мед-вино з одного кубочка. Н. п.
Риженький, -а, -е., Ум. отъ рижий.
Хробачок, -чка, м. 1) Ум. отъ хробак. 2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу. МУЕ. І. 104.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГИНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.