Буркувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Мостить (камнемъ). Зробив.... бурковану дорогу.
2) Ворковать. На калині зозуля, вона не кує — буркує.
Важня, -ні, ж. Важня, помѣщеніе или мѣсто для вѣсовъ на торговыхъ площадяхъ.
Відумерщина, -ни, ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять.
Затоваришува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Вступить въ товарищескія отношенія. Вони ще дужче затоваришували.
Ломакува́тий, -а, -е. Грубый, неотеса (о человѣкѣ).
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Одягнути, -ну, -неш, гл. = одягти.
Опасання, -ня, с.
1) Опоясыяаніе.
2) Сплошная крытая галлерея вокругъ церкви. Cм. басань.
Оскипище, -ща, с. = граблище.
Пообривати, -ва́ю, -єш, гл. Оборвать (во множествѣ). Вишні вже пообривали, а сливи ще й не починали.
