Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богила

Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Бжун, -на, м. = бжук. Желех.
Бонтожок, -жка, м. Часть одежды (какая?) А на моїй дівчині жовті черевички і чорний бонтожок. Чуб. IV. 534.
Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Гавкач, -ча, м. = лис. Вх. Пч. II. 5.
Джгуто́вий, -а, -е. Жгутовый.
Жалли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой ти, кропивко жалливая, у мене свекруха журливая. Чуб. V. 707.
Зав'Я́зування, -ня, с. Завязываніе.
Підгноїти Cм. підгноювати.
Попліть, -ті, ж. Верхняя часть плетня. Угор.
Росхід, -хо́ду, м. Расходъ. Більший росхід, ніж прихід. Ном. № 10572.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.