Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богила

Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Жовті́сінький, -а, -е. Совершенно желтый, очень желтый.
Здра́да, -ди, ж. и пр. = зрада и пр.
Каччин, -а, -е. Принадлежащій уткѣ.
Повиплюскувати, -кую, -єш, гл. Выплеснуть (во множествѣ).
Пуць! меж., выражающее моментъ паденія, бухъ! Дивлюсь воно (вороненя) угору полетіло да й пуць на шию барану. Греб. 381. (П'яний) пуць на землю. Мир. ХРВ. 199. Пуць з неба! ось і ми, коли вам треба. Чуб. І. 248. А воно пуць з рук. Черк. у.
Рядовина, -ни, ж. 1) Дерюга, грубый холстъ, употребляющійся на рядна, скатерти, мѣшки и пр. Чуб. УН. 408. Различные сорты рядовини: базаркова — шириною въ аршинъ, біла — изъ выбѣленнаго валу, идетъ для ряден и мѣшковъ, дорожки — полосатая на некрашенной основѣ и крашенномь уткѣ, мішкова — для мѣшковъ, шириной 12 вершковъ, писана — въ поперечныхъ цвѣтныхъ полосахъ для половиковъ, праник — полубѣлая, изъ сѣрой основы и недобѣленнаго утка, сирова — небѣленная, в со́сонки — плотная, особо вытканная и пр. Вас. 168. 2) Худшій сортъ сукна. Чуб. VII. 421.
Спара, -ри, ж. = шпара. Угор.
Султанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ султан. 2) Раст. а) Турка angustifolia L. ЗЮЗО. І. 140. б) мн. Typha latifolia L. ЗЮЗО. І. 140.
Тетка, -ки, ж. = тетюха. Вх. Зн. 69.
Чучуга, -ги, ж. = чечуга 1. Вх. Пч. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.