Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богила

Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья. Жел.
Здима́тися I, -ма́юся, -єшся, сов. в. здиня́тися, здиму́ся, -мешся, гл. = здійматися, здійнятися.
Казна, -ни́, ж. Казна, деньги. (Заимствовано изъ русскаго языка). Їздив наш бурмистер до князя Ромодановського з грошима у московську казну. К. ЧР. 185. Є казна, та ніхто не зна.
Крутоголовчики, -ків, м. мн. Раст. Prunella grandiflora. Лв. 101.
Незмовлено нар. Невыразимо, несказанно.
Осоння, -ня́, с. Мѣсто освѣщаемое солнцемъ. Нѣж. у.
Плямочка, -ки, ж. Ум. отъ пляма.
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Прочовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть ходьбой обувь.
Хреститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Креститься, принимать крещеніе. 2) Креститься, осѣнять себя крестнымъ знаменіемъ. Наше діло Богові молиться, Спасителю хреститься. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.