Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богобійний

Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБІЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБІЙНИЙ"
Гото́в, гото́вий Cм. Готів.
Дворя́дний, дворядо́вий, -а, -е. Въ два ряда, двурядный. Вх. Уг. 235. О. 1861. VII. 2.
Насоруга, -ги, ж. Задоръ? Навязчивость? Придирки? Колись було зберуться сусіди і почнуть гомоніти без клопоту та насоруги. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Обридливість, -вости, ж. = обрида.
Попідскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить, подпрыгнуть (во множествѣ).
Праворуч нар. Направо.
Стебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Строчить. Гайс. у. Гол. Од. 73.
Стріл, -лу, м. Выстрѣлъ. За їдним стрілом убив дві качки. Н. Вол. у. Велів гармати нарихтувати, на Вирвингород стріли спускати. АД. I. 19.
Теч, -чі, ж. 1) = теча. Дощ іде, у хаті теч буде. Зміев. у. 2) Жидкость. Возьмем тепер дві течі: одну густішу, а другу рідшу — молоко і воду. Дещо.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик. О. 1862. IV. 93.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОБІЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.