Збіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зібра́ти, -зберу́, -ре́ш, гл. Собирать, собрать. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Зібрав троянську всю громаду.
Мискоро́бство, -ва, с. Изготовленіе мисокъ. Промишляють вони мискоробством і зовуться полив'яниками; між ними тілько один гончар.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ.
Повнісінько нар. Совершенно полно, полнехонько. Народу в церкві повнісінько.
Поосвідчувати, -чую, -єш, гл. = поосвідчати.
Поскручувати, -чую, -єш, гл.
1) Скрутить (во множествѣ). Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків.
2) — го́лови. Свернуть головы. Давай... їм, (горобенятам) голови, поскручуємо.
Прицуцуватий, -а, -е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! Прицуцувата падлюка! (брань).
П'ятдесят, -тьо́х числ. Пятьдесятъ.
Святешний, -а, -е. Праздничный.
Ціляти, -ляю, -єш, гл.
1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились!
2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру!
