Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богів

Богів, -гова, -ве Божескій, Богу принадлежащій. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. богів шлях. Млечный путь. Черном. богова корова. Жукъ олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГІВ"
Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ. Шух. I. 213.
Закупний, -а, -е. закупні куми́ = окупні куми́. Мил. 22.
Злупок, -пка, м. 1) Отрубокъ дерева, изъ котораго выдѣлывается курительная трубка. Вас. 148. 2) У гребенщиковъ: пористая масса подъ периферіей рога. Вас. 163.
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Наброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться. Чуб. III. 179.
Перепірати, -ра́ю, -єш, сов. в. перепрати, -перу, -ре́ш, гл. Перестирывать, перестирать, перемыть (бѣлье) наново.
Повідстрявати, -ряємо, -єте, гл. Отстать, отступиться (о многихъ).
Подзюрити, -рю́, -ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ. О. 1862. І. 59.
Спаношитися, -шуся, -шишся, гл. = спаніти. Вх. Зн. 46.
Уколо нар. Кругомъ, вокругъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.