Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богів

Богів, -гова, -ве Божескій, Богу принадлежащій. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. богів шлях. Млечный путь. Черном. богова корова. Жукъ олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГІВ"
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Ном. № 2714. Під стріхою літечко літувала. Н. п. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Харьк. Де твоя пасіка літувала торік? Харьк.
Ополистий, -а, -е. 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали. Волч. у. 2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Кролев. у. Ополиста груша. Мнж. 188.
Півріччя, -чя, с. Полугодіе.
Поглядання, -ня, с. Посматриваніе. Не поглядай на неї: нічого з твого поглядання не буде, бо вона не про тебе думає. Харьк.
Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу. Котл.
Ужитний, -а, -е. 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.
Чудар, -ра, м. Чудакъ, странный человѣкъ. Вх. Лем. 483. Cм. чудак.
Шпалера, -ри, ж. Кусокъ обой. Та кімната була обклеїна такими самими шпалерами, які були в її почивальні. Левиц. І. 490. Ум. шпалерна. Г. Барв. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.