Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Ум. вузличок.
Гнилоїдити, -джу, -диш, гл. Скряжничать.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. 2) Призывать.
Ле́ґурно нар. Медленно, медлительно. Гля', як яструб летить леґурно! Чого це він? Чи не голуба несе; а мо й ззів, — важко. Екатерин. г.
Лу́ччати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться лучше, улучшаться.
Мі́стечко I, -ка, с. Ум. отъ місто.
Народолю́бець, -бця, м. Любящій народъ; народникъ.Українським... народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим би освітилась його темрява.
Серниця, -ці, ж. = серна. Скакала би м у три боки, як серница при потоки; копкала би м подковками, як серница копитками.
Стемнілий, -а, -е. Стемнѣвшій.
Тещин, -на, -не. Принадлежащій тещѣ.
