Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цірчати

Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІРЧАТИ"
Ах! меж. Ахъ! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти? Коцип. І. 5.
Бахурча, -ча́ти, с. = бахур 2, 3.
Зальо́ти, -тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. АД. І. 211. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці. Камен. у.
Запри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Заприхотничать.
Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.
Купава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 248.  
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Ставщина, -ни, ж. Арендная плата за ловлю рыбы въ прудѣ.
Утриконь нар. Тройкой лошадей. Найтичанка запряжена утриконь строкатими. Стор. І. 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.