Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Зада́ння, -ня, с. = завдання. Яке важке задання бути діячем на далекій стороні.
Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Чорною запоною застилає очі. 2) Застежка. Срібнії запони. 3) Препятствіе, помѣха. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою.
Зворухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдвинуть съ мѣста, пошевельнуть. Аж заморивсь від натуги, а все таки не зворухнув торби.
На́кри́вка, -ки, ж. Покрышка.
Перетворити, -рю́, -риш, гл.
1) Пересоздать.
2) Передѣлать.
Побігайка, -ки, ж. Вѣчно бѣгающая изъ дому. Мабуть уже кудись майнула побігайка.
Хрумсати, -саю, -єш, гл. = хрумати. Коні хрумсают сіно.
Ціпура, -ри, ж.
1) Большая палка. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! Добре разів кільки потяг ціпурою. Cм. ціпуга.
2) Ув. отъ 1 ціп.
Шклянка, -ки, ж. = склянка. Не шклянка, не розіб'юся. Треба налити шклянку води і поставити її на вікні. Випив шклянку вина.
