Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козакин

Козакин, -на, м. Козакинъ. Вийняла жінка з скрині мій милиціонний козакин, що порвалось — позашивала. Стор. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАКИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАКИН"
Го́рщик, -ка, м. мн. ч. го́рщики. Горшокъ. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в повненькому горщику. Ном. Ум. Го́рщичок, горщеня́, горщеня́точко.
Замію́сити, -ю́шу, -сиш, гл. = запроторити і. Мнж. 180. Cм. замаюсити.
Міч II, мо́чі, ж. = міць. Нема мочі. Ном. стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв'як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе. Волч. у.
Ниряти, -ря́ю, -єш, сов. в. нирнути, -рну, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть.
Пипоть, -птя, м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Чуб. I. 58. Грин. I. 254. Ум. пи́птик.
Пліть, -ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2.
Пориш, -шу, м. Раст. Verbena officinalis. Вх. Пч. II. 37.
Угукати, -каю, -єш, гл. Говорить: угу.
Усьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав. Гол.
Цісаронько, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАКИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.