Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козацтво

Козацтво, -ва, с. 1) Казаки. З Смілянщини, з Чигирина, просте козацтво, старшина на певне діло налетіли. Шевч. 151. 2) Званіе казака. Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва. МВ. 8) Молодые люди. Нашому козацтву хотілося побачити того дива.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЦТВО"
Голощік, голощок, -щоку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Волынск. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. Н. Вол. у. голощоком узятися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком. Полт.
Ільмаковий, -а, -е. Вязовый, берестовый.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
На́волоч, -чі, ж. Сволочь, сбродъ.
Обсилкувати, -ку́ю, -єш, гл. Изнасиловать. Він її обсилкувив... зробив гріх, хоч вона й кричала. Новомоск. ( Залюбовск.).
Пузце, -ця́, с. 1) Ум. отъ пузо. 2) Часть веретена. Cм. веретено 1.
Розворина, -ни, ж. = розвора. Екатер. у.
Розчати, -ся. Cм. розчиняти, -ся.
Свижка, -ки, ж. Стрѣла изъ тростника и смолы. Лебед. у.
Чарівник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ, очарователь. Москаль на хитрощі підпився і видавав, мов він чарівник. Котл. МЧ. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.