Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачина

Козачина, -ни, ж. 1) Молодой человѣкъ, молодець. 2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. І. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧИНА"
Доли́ти, -ся. Cм. доливати, -ся.
Зла́года, -ди, ж. 1) Согласіе, миръ. Буде злагода, буде, кедь Марька добра буде. Гол. IV. 433. Спасибі Богу, живемо в злагоді. Харьк. 2) Устройство, приспособленіе. У нас уже така злагода, шо бодай би її! Ні виїхати в люди, ні виїхати за вороти. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки. Вх. Зн. 32.
Міща́нка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста. Н. п.
Научати, -ча́ю, -єш, гл. = навчати. Я не буду научати, будем чарувати. Чуб. V. 93.
Повичернювати, -нюю, -єш, гл. Вычернить (во множествѣ).
Позв'язувати, -зую, -єш, гл. Связать (во множествѣ).
Промимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать, проговорить невнятно.
Свічадо, -да, с. Зеркало. ЗОЮР. II. 16.
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.