Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козарлюга

Козарлюга, -ги, м. Ув. отъ козак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАРЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАРЛЮГА"
Відмолодикувати, -кую, -єш, гл. Прожить молодые годы.
Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
Мизинча́, -ча́ти, с. = мизинець 2. Камен. у.
На-трапку, нар. Гдѣ ни попало, гдѣ найдешь.
Нивора, -ри, ж. Овца, родившаяся въ прошломъ году и перезимовавшая уже зиму. Херс.
Опукий, -а, -е. = опуклий.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой. Вх. Лем. 448.
Шкодити, -джу, -диш, гл. 1) Вредить, приносить вредъ, убытокъ. Не один козак сам собі шкоду шкодив, що від молодої жінки у військо ходив. ЗОЮР. І. 215. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Ном. № 11954. 2) Проказничать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАРЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.