Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. б) — біла. Primula officinalis L. Ум. буквичка.
Голяка́ нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.
Кросно, -на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кросна. 1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ , или только изъ трехъ сторонъ; входить какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ: кросна въ столярной пилѣ — станокъ, (, въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шесть, при помощи нижнего конца котораго вращается жерновъ 2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы 3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ , решетъ и ситъ , также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ верстат. Твоя стара мати за кроснами сидить. 4) Полотно, холстина. Поставила і виткала шовковії кросна. Ум. кросенце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати.
Лино́чок, -чка, м. Ум. отъ лин.
Надполови́нювати, -нюю, -єш, сов. в. аадполови́нити, -ню, -ниш, гл. Уменьшать, уменьшить на половину.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив.
Незбожність, -ности, ж. Безбожность.
Позносювати, сюю, -єш, гл. = позносити. Позносювали (снопи).
Розговорювати, -рюю, -єш, сов. в. розговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Разговаривать, поговорить. Бороню на себе дивитись, розговорювати і баляси точити. Ні з ким об вірі християнській розговорити. 2) Развлекать, развлечь разговоромъ. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не заборонює думати про себе, ніщо її не розговорює. Так то я вже радію, як розговорю його, розважу. Поговоріть, тіточко, розговоріть мене.
Чупарно нар. Опрятно, красиво (объ одеждѣ, убранствѣ комнаты и пр.). На короваї шитий гарно рушник ізгорнутий лежав; я взяв його собі чупарно через плече й перев'язав.
