Бутирь, -ря, м. 1) Котомка работника на рыбныхъ заводахъ. 2) Мелкая посуда и утварь въ хозяйствѣ: горшки, ухваты и пр.
Дівич-вечіро́вий, -а, -е. Относящійся къ дѣвичнику. Крім ціх пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами.
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Ліво́руч нар. 1) Лѣвою рукою. 2) Налѣво.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Не ляпай язиком!
Ма́зальник, -ка, м. = мазільник.
Розскочитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь.
2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Розскочиться моє серце на дві половині.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина.
Усмолювати, -люю, -єш, сов. в. усмоли́ти, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
