Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жандар

Жанда́р, -ра, м. Жандармъ. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Чуб. V. 981. Ум. жандарик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за, нею жандарики з гострими шаблями. Грин. ІІІ. 613.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАНДАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАНДАР"
Безгрошев'я, -в'я, с. Безденежье.
Вш... Cм. уш....
Гадюченя, -няти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ком. II. 107. Ум. гадюченятко.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Звіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. вві́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. Брацл. у. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Макс. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. Сим. IV.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Надшива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Пришивать, пришить.
Небіжечка, -ки, ж. Ум. отъ небіжка.  
Окріп, -ро́пу, м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) Раст. Укропъ.
Підрізка, -ки, ж. Мѣтка на ухѣ овцы: отрѣзано полъ уха. Мнж. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАНДАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.