Барліг, -логу, м.
1) Логовище, логово (медвѣжье). Упала у ведмедячий барліг.
2) Логово свиное, также подстилка въ свиномъ хлѣву. Заглянув в хлів, — там поросятам нема нічого барлогу.
3) Грязная лужа; грязь. Валяється як свиня в барлозі. Гнав свиню; та́ в барліг, а він за нею, та спіткнувсь, упав і викачавсь в барлозі.
Лопухо́вий, -а, -е. Репейниковый. Та наросте широкий лист лопуховий.
Окоммкнуть нар. Въ одно мгновеніе, мигомъ.
Перевізник, -ка, м. Перевозчикъ; паромщикъ. Ум. перевізничок. Перевізнички мої! перевезіть до роду.
Повісняний, -а, -е. — не полотно. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ клочкове, которое въ свою очередь тоньше валовини.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Реготливий, -а, -е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання.
Узір, узору, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. На взір — чоловік середніх літ. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. У лісі і на взір немає груш. 2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. Христос дав нам взір собою. взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. 3) Узоръ. Ум. узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси.
Уминати II, -наю, -єш, сов. в. умкнути, -ну, -неш, гл. 1) Проходить, пройти мимо. 2) Пропускать, пропустить, опускать, опустить. Повісти, як усе було — не вмини нічого.
Шкарубкий, -а, -е. Жесткій, шероховатый, корявый. Тілові треба б мнякшому буть, а то бач, яке шкарубке. Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли.
