Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жандар

Жанда́р, -ра, м. Жандармъ. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Чуб. V. 981. Ум. жандарик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за, нею жандарики з гострими шаблями. Грин. ІІІ. 613.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАНДАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАНДАР"
Війка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вія. Вх. Пч. I. 14. 2) = віячка. Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у.
Гречу́х, -ха́, м. Насѣк. Anisoplia fruticola. Вх. Пч. I. 5. Cм. Гречкосій 3.
Ґонта́ль, -ля́, м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у.
Консисторія, -рії, ж. Консисторія. Шевч. (1883). 197.
М'я́цкати, -каю, -єш, гл. Мять. Сир кочєють і мєцкають у руках, аж вироблю з нею паліницу. Шух. І. 216.
Пасинок, -нка, м. 1) = пасерб. 2) Побочные побѣги на растеніяхъ.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Призволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. призволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати? К. Бай. 34.
Роскашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Слонятися, -ня́юся, -єшся, гл. Слоняться, идти нетвердой поступью, покачиваться. Дід Карпо так напивсь, що як вийшов з шинку, так аж слоняється. Козел. у. Ой ходить сон по улонці в білесенькій кошулонці, слоняється, тиняється. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАНДАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.