Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гранястий

Граня́стий, -а, -е. = Гранчастий.  Пшениця граняста, а жито ні. Волынск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНЯСТИЙ"
Дале́ко нар. 1) Далеко. На Чорте море.... далеко поглядає. ЗОЮР. I. 28. Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. Ном. № 4451. Далеко, як оком, сягнеш. Ном. № 7745. 2) Долго. Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. Мет. 7. Ум. Далече́нько. Далеченько обійшла од свого села. Кв. 11. 226.
Жа́лувати, -лую, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть о комъ, чемъ. А мати і спиняє, й жалує спиняти сина. Левиц. І. 64. Ой поїхав мій миленький за буковиною, — ой чую ж я через люде — жалує за мною. Чуб. V. 383. 2) Жалѣть кого, состраданіе къ кому чувствовать. Шрам Паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам.... приняв усю вину на одного себе. К. ЧР. 411. А то ж я з чого тсе говорю, як не з приязні моєї?... Тебе жалуючи говорю, тебе люблячи. МВ. ІІ. 81. Жалуй мене, подружечко: жених покидає. Чуб. V. 182. 3) Относиться къ кому съ заботливостью, съ любовью, любить, ласкать. Ой ідеш ти, доню, між чужії люде: ой хто ж тебе, доню моя, жалувати буде? Макс. (1849), 113. Батько наш був дуже добрий: жалував нас обох рівно, і брата й мене. МВ. І. 7. От баба свою дочку й жалує, а дідову все лає, все лає. Рудч. Ск. II. 43. Чи добре тобі тут, сину? Чи жалують тебе? Левиц. І. 61. Лихого нічого жалувати. Ном. № 3889. Був у чоловіка собака; покіль молодим був, дак він його і жалував, а як ізстарівсь, дак він його проганяє. Рудч. Ск. І. 13. Кинулась нас цілувати, жалувати Катря. МВ. ІІ. 100. 4) Жалѣть, беречь, скупиться. З чужої торби хліба не жалують. Ном. № 4618. Біжи, біжи, королевичу, не жалуй коня. Чуб. V. 767. Ганна грошей не жалувала. Левиц. І. 57.
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться. Драг. 100.
Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Федьк. І. 100. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. Левиц. І. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194.
Окривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ. Вх. Зн. 43.
Питомий, -а, -е. = питимий. Левиц. І. Поп. 256.
Розинки, -ків, м. мн. 1) = родзинки. 2)продавати. Зѣвать по сторонамъ. По місту ходячи, розинків не продавай. Ном. № 10486.  
Східень, -дня, м. Востокъ, восточный край неба. Встрѣчено у Мирнаго: Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно (сонце) ще не рушало зза гори, ще не блиснуло ні одним промінем над землею. Мир. ХРВ. 38.
Таганашка, -ки, ж. Одинъ изъ низшихъ сортовъ крымской соли. Сумск. у.
Шпол, -лу, м. Совокъ, которымъ виливаютъ воду изъ лодки. МУЕ. І. 40. Cм. шпола.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.