Годованок, -нка, м. = годованець.
Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Жури́на, -ни, ж. = жур. У селянина борщу нема, а в міщанина з перцем журина.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка.
Пашка, -ки, ж. Ум. отъ паха.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Потовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поту.
2) Заработанный тяжелымъ трудомъ. Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш... нашому роду так не пригоже свої потові скарби у панські дворища передавати.
Прочунювати, -нюю, -єш, сов. в. прочуняти, -няю, -єш, гл.
1) Приходить, прійти въ себя.
2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться.
Розрипатися, -паюся, -єшся, гл. Часто входить и выходить, отворяя и затворяя дверь.
Черваковий, -а, -е. 1) Принадлежащій червю. 2) Изъѣденный червями.
