Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

срібнястий

Срібнястий, -а, -е. Серебристый. Вх. Лем. 469.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СРІБНЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СРІБНЯСТИЙ"
Дудо́к, -дка́, м. = одуд. Вх. Пч. 15. Який дудок — такий чубок. Ном. № 7110.
Замкну́ти, -ся. Cм. замикати, -ся.
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить. Желех. 2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи. Вх. Зн. 40.
Осмалювати, -люю, -єш, сов. в. осмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалювати, обсмалити. Заходились коло того кабана, осмалили його. Рудч. Ск. І. 157.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. Рудч. Чп. 90. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей. К. Оп. 5.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду. Вх. Уг. 260.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови. К. ХП. 125.
Сукало, -ла, с. Снарядъ для наматыванія нитокъ на шпульку ткацкаго станка: состоитъ изъ кружала — деревяннаго кружка, вращающагося на желѣзномъ стержнѣ, называемомъ шпе́ник, на который надѣвается цівка (шпулька), лучок (лукъ) веревочной своей тетивой охватываетъ двойной петлей стержень, — двигая лучок, приводять во вращательное движеніе стержень. Вас. 167. То-же, что и ремісник, шпулєр.
Упадати, -даю, -єш, сов. в. упасти, упаду, -деш, гл. 1) Впадать, впасть, вливаться, влиться. Лише річка не вертає у гори землицев, тілько усе упадає до моря водицев. Гол. IV. 447. Сімсот річок і чотирі та й усі ж вони та й у Дніпро впали. Макс.в сло́во. Вставлять свое слово въ разговоръ, вмѣшиваться въ разговоръ. Котрась моя дитина щаслива, — відповідає брат. — Е, ні, — впадає в слово багач, — ви всі щасливі. Гн. II. 28. О дорогѣ: направляться, направиться, пролегать, входить. Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? Мет. 97. 2) Вбѣгать, вбѣжать. Тогді вдовиченки в чужий двір впадали, шапки в руки знімали. Мет. 349. До світлиці хутко впала. Гол. І. 41. 3) Натыкаться, наткнуться, случайно встрѣтиться, напасть. Утікав перед вовком, а впав на ведмедя. Ном. № 1790. 4) Падать, упасть. Не так то і встати, як упасти. Ном. № 2194. Як тя баба в купель клала, на груди ті искра впала. Лукаш. 117. Впав перед ним на коліна. Рудч. Ск. I. 100. До Кішки Самійла прибував, у ноги впадає. АД. І. 216. упасти в тісну діру. Попасть въ трудныя обстоятельства. Ном. № 2223.у гаразд. Достичь благосостоянія. Упав у гаразд, як муха в сметану. Посл. Ном. № 1643.на коня. Вскочить на лошадь. Ном. № 11403. Упав Данило на коня і помчавсь, не оглядаючись. МВ. І. 156. вона йому впала в око. Онъ ее замѣтилъ, обратилъ на нее вниманіе. Вона мені й тоді ще в око впала, що яке то молоде й хороше, та нещасливе. Г. Барв. 12. 5) Опускаться, опуститься, сѣсть. Прилетіла пава, коло його впала. Мет. 103. 6) Убывать, убыть, спадать, спасть. На Миколая вода впадав. 7) Вваливаться, ввалиться. Три ночі не спала, — впали карі очі. Шевч. 558. 8) Только соверш. видъ? Наступить. Ось упав мені й сімнадцятий рік. Г. Барв. 82. Аж гульк — зіма впала. Шевч. Як упала зіма на Покрову, то лежала до самого Юрія. О. 1862. II. 59. Ніч упала. 9)на що. Ослабѣвать, ослабѣть. Упав на ноги. упадає на силі. Обезсиливаетъ, ослабѣваетъ. Г. Барв. 113. 10)коло ко́го. Заботливо ухаживать. Коло дитини так упадає. Чуб. Нехай би ти коло неї впадала, а не вона на староста літях коло вередливого дівчати. мн. І. 27. 11) Случаться, случиться, приходиться, придтись. Не знаєш, звідки на тебе лихо впаде. Посл. Упало нам у однієї баби ночувати. Мнж. 123. Упало йому знов ійти лісом. Мнж. 71. От приходе неділя, чи так празник який упав. Мнж. 91. Упало і їй ліпити молодим пиріжки. Мнж. 43. на моє сло́во впало. Вышло по моему, какъ я говорилъ. Так, як я казав, на моє слово впало. Лебед. у. 12) Доставаться, достаться, придтись. Впала йому велика худоба (родич умер багатирь). Г. Барв. 418. Взялисі (татарове) паювати: дівка впала парубкові, а тещенька зятенькові. Гол. Найшли троє яблук і всім по цілому впало. Ном. № 257. 13) Слѣдовать, приходиться, придтися, надлежать. Своєї частки, що упадала йому од його батька, не брав, — братові вже, чи невістці оддав. Грип. І. 287. На день упадає заробітку по півкарбованця. Держати ж тебе при собі на чужому хлібі не впадає. Г. Барв. 423. Біля гряниці не впада будувать світлиці. Ном. № 9761. Не впада діло сьогодні ткати. Конст. у. 14) Приличествовать. Не впадав москаля дядьком звати. Ном. № 850.
Чолатий, -а, -е. Съ большимъ лбомъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СРІБНЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.