Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

срібнястий

Срібнястий, -а, -е. Серебристый. Вх. Лем. 469.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СРІБНЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СРІБНЯСТИЙ"
Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Бицька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ. Мнж. 168.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Ме́чик, -ка, м. 1) Ум. отъ меч. 2) Деревянный ножъ у терлиці; на немъ летаютъ вѣдьмы на лысую гору, откуда выраженіе, обозначающее слишкомъ скорое возвращеніе кого-либо: Ти, мабуть, на мечику літав. Ном. № 5771. 3) Часть п'ял. Cм. п'яла. Шух. І. 254.
Нищечком нар. Ум. отъ ни́шком.
Поприщити, -щить, гл. безл. Покрыть прыщами. Чого це тебе так поприщило? Черниг. Йому поприщило пику.
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця. Конст. у.
Цнотливо нар. 1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила. Гн. І. 177. 2) Цѣломудренно.
Чорнобіл, -лу и чорнобіль, -лю, м. = чорнобил. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 206.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СРІБНЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.