Відстраждати, -даю, -єш, гл. Отстрадать, перенести страданія, вытерпѣть страданія. Що вже вона бідна отстраждала за таким п'яницею, так один Господь знає.
Дяченя́, -ня́ти, м. Ребенокъ дьячка. Душенини доволі, а їсти ніколи: потерпіте, дяченята, до божої волі.
Запіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. запе́рти, -пру́, -ре́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Скриплять ворітонька — не можу заперти. людям губа не заперта — равнозн. русскому: На чужой ротокъ не накинешь платокъ. 2) Всаживать, всадить (такъ, что трудно вынуть); затаскивать, затащить куда. Запер таки затичку в пляшку. Як поперли сани, то й не. знаю, куди б заперли, як би люде не зупинили.
За́ступ, -па, м. Заступъ. Лихого справить заступ та лопата. Візьми заступ та викопай отут ямку. Ум. заступе́ць, за́ступочок.
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры.
Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. На що люба любувала?
Поляскати, -каю, -єш, гл. Похлопать (кнутомъ, въ ладоши). Поляскав батогом.
Попайдити, -дить, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.
Розгуторити, -рю, -риш, гл. — мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був.
Рябуха, -хи, ж. Пестрый предметъ. Махорка рябуха. Курка рябуха. Ум. рябушка, рябушечка. В мене сучка-рябушечка. Малії собі курочку-рябушечку.
