Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трона

Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону. Гн. II. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОНА"
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый. Васильк. у.
Недогодно нар.кому. Недостаетъ (кому).
Нечулий, -а, -е. Безчувственный, нечувствительный. К. МБ. X. 17.
Осмикати, -ся, осмкнути, -ся. Cм. осмикувати, -ся.
Перечвалати, -ла́ю, -єш, гл. Перебрести.
Постогнувати, -ную, -єш, гл. Стонать, охать. Пішов, постогнує. Черк. у.
Прилабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольститься, подойти. Прилабузнивсь до Киприди. Котл. Ен. V. 18.
Скопилитися, -люся, -лишся, гл. О дѣвушкѣ: родить дитя. Скопилилася дівка. Вх. Зн. 64.
Трипутник, -ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К. Анн. 258.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.