Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фурчати

Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУРЧАТИ"
Біля нар. Подлѣ, возлѣ, около. Ліг біля моря одпочить. Шевч. Будем ми старих людей біля його держати, будуть вони його научати. Дума.
Вечеровий, -а, -е. Вечерній. Зійшла зоря вечеровая. Чуб. І. 161.
Дармої́дний, -а, -е. Даромъ ѣдящій, тунеядный.
Жува́тися, -жую́ся, -є́шся, гл. Щось цей хліб не жується, — черствий. Харьк.
Забажа́тися, жа́ється, гл. безгл. Захотѣться. Забажалося в Петрівку мерзлого. Ном. № 5340. Якої вам хаточки забажалося смутної та невеселої. Мил. 183.
Колосина, -ни, ж. и колосі́ння, -ня, с. Оторванные отъ стеблей колосья, колосья послѣ молотьбы. Вх. Зн. 27.
Перепасинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить пасинкувати.
Повінь, -вені, ж. Разливъ. Шух. І. 180.
Позмерзатися, -за́ємося, -єтеся, гл. Призмерзнуть другъ къ другу (во множествѣ). чоботи позмерзалися. Промокшая кожа сапогъ замерзла.
Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.