Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фурнути

Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула. Рудан. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУРНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУРНУТИ"
Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Гертанка, -ки, гертань, -ні, ж. Гортань. Угор.
Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Каляріпа, -пи, ж. Раст. кольраби, Brassica oleracea caulorapa.
Кошелик, -ка, м. Ум. отъ кошіль.
Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. О. 1861. VIII. 8. Хоч у одній льолі, аби до любови. Грин. І. 245. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Поздмухувати, -хую, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ).
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися. О. 1862. І. 59.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУРНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.