Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко.
Застава́ти, застаю́, -єш, сов. в. заста́ти, -ста́ну, -неш, гл. Заставать, застать. Буду бігти, коня гнати, щоб дівку застати. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала.
Здоби́ток, -тку, м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки.
Злющий Cм. злючий.
Молодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Жить холостымъ. Грицько, молодикуючи, був собі ввічливий, моторний, жартовливий з усіма.
Палкий, -а́, -е́ 1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі.
2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була.
3) Пылкій. До роботи палка. Ум. палке́нький, палкесенький.
Пролютувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть извѣстное время разозленнымъ, разсерженнымъ.
Проперти, -пру́, -пре́ш, гл. Протащить, пронести. Гін з двоє оцей мішок як пропер, так тепер і спини не розігну.
Розбрехати Cм. розбріхувати.
Хряпи, -пів, м. мн. = храпи. Cм. храп 3.
