Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фукання

Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАННЯ"
Боровина, -ни, ж. = бір. Ой бором, бором, боровиною, ой хто ж то їде вечориною? Чуб. IV. 596.
Засми́кати Cм. засмикувати.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему. Желех.
Няв! меж. Мяу! А котичок няв-няв-няв! Рудч. Ск. І. 51.
Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Причалапати, -паю, -єш, гл. Приплестись.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.  
Утворний, -а, -е. Стройный, красивый. Ой ти, хлопче, ти утворний, люблю твої очі чорні. Гол. І. 260.
Шубовтнути, -тну, -неш, гл. = шубовснути. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.