Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фукання

Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАННЯ"
Жи́хлий, -а, -е. Подобный, похожій. Вх. Зн. 17.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Зади́млювати, -люю, -єш и задимля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. задими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заканчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. Н. Вол. у. Стояла... сахарня з високим задимляним стовпом. Левиц. Пов. 370.
Лема́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ Венгріи, въ долинахъ, за Бескидами. О. 1861. І. 265; 1862. I. 79.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Падлючний, -а, -е. Подлый, испорченный. От падлючні діти: понехтували хлоп'я, — я́к побили! Зміев. у.
Позаломлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Заломиться (во множествѣ).
Раґаш, -ша, м. Дорога, по которой гуцульскіе древорубы стягиваютъ срубленныя деревья въ кучи. Шух. I. 178, 179.
Цвеник, -ка, м. Хвастунъ. Воронеж. губ.
Чудотворний, -а, -е. = чудовний 1. Ой Спасе наш Межигорський, чудотворний Спасе. Шевч. 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.