Вибіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибілити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. І напряла, і виткала, і вибілила полотно.
Зги́нути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Не силуйте мене за нелюба, да нехай же він згине. Біда біду перебуде — одна згине, десять буде.
Каравати мн.? Ой як мене, моя мамко, в рекрути ловили, пам'ятаю, моя мамко, ще й котрої днини, записали в нову барму, в тоті каравати; кажут, кажут, моя мамко, шоби не втікати. Записали в нову барму, в тоту оделію. 151.
Кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся.
Неспірний, -а, -е. Неспорный. Робота неспірна.
Пазуха, -хи, ж. 1) Пазуха. Не грій гадюку в пазусі, бо вкусить. А воно, як янголятко, нічого не знає, маленькими ручицями пазухи шукає. 2) Cм. ґельґів, сокира. 3) На большой лодкѣ, называемой дуб — помѣщеніе для пассажировъ и груза. Ум. пазушка. Нарвали повнісінькі пазушки огірків.
Позазімовувати, -вуємо, -єте, гл. Зазимовать (о многихъ).
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему.
Шугати, -га́ю, -єш, гл.
1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав.
3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати.
4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.
