Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фукавиця

Фукавиця, -ці, ж. Мятель. Вх. Уг. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАВИЦЯ"
Барабан, -ну, м. Барабань. ЗОЮР. І. 114. Чуб. І. 219; V. 151. В барабани вибивають. Драг. 198.
Брехливо нар. Лживо.
До́плив, -ву, м. Притокъ. Желех.
Жимоїдник, -ка, м. Обжора. Вх. Зн. 17.
Задро́бити, -блю, -биш, гл. Чи се таки до діла робиш, що й досі тута загулявсь? Та швидко і не так задробиш; Зевес не дурно похвалявсь. Котл. Ен. І. 29.
Котора, -ри, ж. Ссора, раздоръ; обида. котору завдавати. Обижать, оскорблять. Вх. Зн. 28.
Куришка, -ки, ж. Глиняная кадильница для ладона, употребляемая крестьянами. Вас. 183.
Кучомка, -ки, ж. Ум. отъ кучма.
Придзиґльований, -а, -е. Вертлявый (преимущественно о женщинѣ?) О. 1861. XI. Кух. 26.. Cм. придзиґльованка.
Увінчати, -ча́ю, -єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали. Шевч. 601.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУКАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.