До́мисел, -слу, м. Догадка, предположеніе.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу.
Набі́л, -лу, м. Молочные продукты.
Неня, -ні, ж. ласк. Мать, родимая. — Сину мій, коли приїдеш до нас? « Тогді я, непе, приїду до вас, як павине пір'я наспід потоне, а млиновий камінь наверх випірне. Ум. ненечка, ненька.
Охаювати, охаюю, -єш, сов. в. охаяти, -хаю, -єш, гл. = охаючувати, охаючити. Зіллє моє та охайнеє, дитя моє та коханеє! Я ж тебе та охаяла, Марусеньку та угаяла.
Сильний, -а, -е. 1) Сильный, крѣпкій, могучій. Хоч не сильна, аби двір закрасило. Тут є сильний лицарь. 2) Дающій силу, мощь. У змія єсть дві бочки: у одній вода силна, а в другій безсилий. Як він з ким небудь бється, то сам пє силну воду, а другому дає безсилну. 3) Большой, сильный. Були на селі сильні багачі. Вона ще зроду не бачила такої сильної води. Прийшли у такий сильний ліс, шо йому і кінця-краю нема. На Різдво сніги сильні залягають. Що там за сильний ярмарок стає. Ум. сильненький, сильнесенький.
Сотниківський, -а, -е. Сотничій. К чортам пужни сотниківське харпацтво.
Убризькати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
Циган, -на, м.
1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло.
2) У гуцуловъ: кузнецъ.
3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. Ум. циганочок, циганчик. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра?
Шкапина, -ни, ж.
1) = шкапа.
2) Снятая конская кожа.
