Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фукати

Фукати, -каю, -єш, гл. 1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. Чуб. ІІІ. 417, 418. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із пан щини, на воли фукає. Гол. І. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАТИ"
Ангеля́нець, -нця, м. = Англі́єць. Закр.
Баркан, -на, м. Досчатый заборъ, то-же, что и паркан. Грин. II. 180. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. Рудч. Ск. II. 94. З одного боку двора коло баркана росли рядомъ тополі. Левиц. Пов. 21. Ум. баркинчик. Ув. барканище.
Бондарченя, -няти, с. Ребенокъ бочара. Ум. бондарченятко, бондарчатко.
Відралитися, -люся, -лишся, гл. Окончить ралити.
Гойний, -а, -е. Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього. Гн. II. 68.
За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. Шух. І. 275. 2) Cм. коса. Шух. І. 169.
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого. МВ. (О. 1861. І. 100).
Незрозумілий, -а, -е. Непонятный. Желех.
Римарь, -ря, м. Шорникъ. Cм. лимарь.
Химородь, -ді, ж. 1) = химорода. Почав вже химороди строїти. Харьк. г. 2) = хамородь. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.