Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фудити

Фудити, -джу, -диш, гл. Бросать, швырять. Фр. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУДИТИ"
Більшина, -ни, ж. 1) Величина. Бѣл.-Hoc. 2) = більшість.
Залю́патися, -паюся, -єшся, гл. Замочиться, забрызгаться сильно. Вх. Уг. 239.
Застаткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Порядочно повести себя. Перше все по коршмах вештався, а як оженився, так і застаткував.
Кантора, -ри, ж. Кондратович... пішов у кантору. Стор.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок. Черниг. г.
Нао́сліп нар. Слѣпо, не глядя.
Отягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. Cм. отягтися.
Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Прикалабок, -бка, м. Пристройка, небольшое помѣщеніе, пристроенное къ большему; чуланчикъ, сарайчикъ; уголокъ, особое отдѣленіе въ кладовой, шкафу и т. п. Васильк. у. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, — коли гляне, аж висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180. Ум. прикалабочок. Там такий був маленький прикалабочок; туди складаємо було то трісочки, то кирпич, а иноді і курку закинемо. Екатер. у.
Худобство, -ва, с. Бѣдность, убожество. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.