Відсипщина, -ни, ж. Отплата за что нибудь зерномъ или мукой.
Довж, -жі, м. Встрѣчается въ выраженіи: У всю довж. Во всю длину. На високому чолі морщина у всю довж лягла.
Клапоть, -птя, м.
1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось!
2) мн. клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Ум. клаптик.
Ле́тарг, -гу, м. Летаргическій сонъ. Із сього летаргу пробудила нас рідна мова.
Ли́сина, -ни, ж. 1) Плѣшь, лысина. Не по чім і б'є, як не по лисині. 2) Бѣлое пятно на лбу у животныхъ. Як уродиться лоша з лисиною, то так воно й пропаде. 3) Проталина, прогалина, при снѣжномъ покровѣ мѣсто, свободное отъ снѣга. Лисина чорної землі на добрій санній дорозі. 4) Поляна въ лѣсу. Ум. лисинка.
Переступити Cм. переступати.
Похлянути, -немо, -нете, гл. То-же, что и охлянути, но о многихъ. Гуси похляли без води.
Противність, -ности, ж. Противоположность. Частіше робить людей близькими приятелями противність їх удачі.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Уривати I, -ваю, -єш, сов. в. увірвати и урвати, -рву, -веш, гл. 1) Отрывать, оторвать; вырывать, вырвать; обрывать, оборвать, срывать, сорвать, перерывать, перервать. Поти збан воду носить, покуль ухо не вворветь. Від його, урвавши поли, тікай. На Чорному морю не добре вчиняє: противну филю зо дна моря знімає, судна козацькі на три часті розбиває. Перву часть ввірвало, — в гирло дунайське замчало; другу часть увірвало, — у землю арабську замчало. Вчепиться дверей і держиться, — так буває, що і двері (в) ворве. От же одна (струна) вже й увірвалась; стривай, і другу увірву. Хто цвіточка увірве, сестру з братом пом'яне. Любисточку ввірвала. 2) Надрывать, надорвать, укорачивать, укоротить. Варвара ночі ввірвала та дня приточила. Ти раненько співаєш, моє серце вриваєш. Нехай він по походах після того не ходить, своїх молодецьких ніжок не вриває. Дума. Нехай.... степу ногами не змірає, живота не вриває. 3) Убѣгать, удирать, удрать. Йому гукають: тривай! а він чим дуж урива. Давай уривати яко мога з того світа. 4) Только сов. в. Ударить. Скрикнув Лушня, як увірвав його по плечі Чіпка. (Такі) різки плетуть, що як урве, то зразу крів'ю спливеш.
