Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідів

Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Ном. № 9350. Пан глянув на дідів город. Чуб. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла. ЗОЮР. ІІ. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДІВ"
Аксами́тка, -ки, ж. = Оксами́тка.
Бойчук, -ка, м. Молодой бойко. Желех.
Бояринування, -ня, с. Шаферство.
Буркунина, -ни, ж. Стебель буркуна. На вгороді буркунина. Мил. 101.
Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Запле́ухи, -ух, ж. мн. Родъ дѣтской игры въ прятки. Ив. 51.
Лампаш, -ша, м. = ліхтарня 1. Вх. Уг. 249.
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. Мир. Пов. І. 112. На дворі сніжок мотрошить. Конотоп. у.
Пороскроювати, -кроюю, -єш, гл. = пороскраювати.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.