Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідів

Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Ном. № 9350. Пан глянув на дідів город. Чуб. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла. ЗОЮР. ІІ. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДІВ"
Гробоко́п, -па, м. Гробокопатель. Пятигорск. окр.
Ґрундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. Крѣпко увязывать, упаковывать.
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Плодник, -ка, м. Матка. Вх. Уг. 259.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Супряжник, -ка, м. = супружник. Г. Барв. 303.
Уґвинтити Cм. уґвинчувати.
Утихати, -хаю, -єш, сов. в. ути́х(ну)ти, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Війна утихла. Рудч. Ск. І. 108. Втих вітер. Єв. Мр. IV. 39.
Ухитруватися, -руюся, -єшся, гл. Ухитриться. Дякуй своїй матері, що так мудро вхитрувалася. Драг. 225.
Шапівка, -ки, ж. Шляпка у гриба. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.