Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ложкарь

Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖКАРЬ"
Берізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ береза. 2) Раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. ІІ. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. ІІ. 31.
Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.
Забра́ти, -ся. Cм. забірати, -ся.
Оногдивай нар. 1) = оногди. 2) Позавчера. Вх. Лем. 444.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый. Левиц. І. 404.
Перемешкувати, -кую, -єш, сов. в. переме́шкати, -каю, -єш, гл. Проживать, прожить извѣстное время гдѣ нибудь.
Полегти, -ля́жу, -жеш, гл. = полягти.
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця. Вх. Зн. 43. Шух. І. 81, 179.
Помахати, -ха́ю, -єш, гл. 1) = помахувати. Ой де моя миленькая похожає, да шитими рукавами помахає. Чуб. III. 190. 2) Cм. помахувати.
Часунка, -ки, ж. Корова, своевременно случившаяся съ племеннымъ быкомъ. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.