Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ложкарь

Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖКАРЬ"
Атра́мент, -ту, м. Чернила. Желех. Папір, атрамент, перо. Гн. І. 195.
Байорисько, -ка, с. ув. отъ байоро.
Зади́рливий, -а, -е. = задерикуватий. Греб. 409.
Змовити, -ся. Cм. змовляти, -ся.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой). Вх. Зн. 25.
Обіднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Обѣднѣть.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Підра, -ри, підря, -рі, ж. 1) (підра). Чердакъ для храненія сѣна, сѣновалъ. Вх. Зн. 51. 2) мн. Закоулки, сокровенныя мѣста. О, уже, пішла скрізь по підрах! Усе вилазила. А шо найшла? Херс. у. Слов. Д. Эварн. Нишпорив по підрях. Cм. подря.
Скрипливий, -а, -е. Скрипучій. Скрипливії ворітечка, трудно їх заперти. Чуб. V. 216.
Усмішка, -ки, ж. = у́сміх. До смерти не забуду його погляду, його усмішки. Стор. II. 215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.