Вагани, -нів, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки.
2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Ум. ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом.
Голіти, -лію, -єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів.
Заповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. запо́внити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить, заполнять, заполнить. Вода... заповняла завбільшки з його місце.
Мотузо́чок, -чка, м. Ум. отъ мотузок.
Налюдни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заселить, наполнить народомъ.
Обсмалювати, -люю, -єш, сов. в. обсмалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить. Не нагинайся над свічкою, обсмалиш чуба.
Покруч, -ча, м. Ублюдокъ; метисъ.
Поростоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростопи́тися, но во множествѣ.
Слухня́ний, слух'я́ний, -а, -е. Послушный. Був добрий, слухняний хлопець. Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.
Цупкий, -а, -е. 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Цупкий мороз.
2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Диняче насіння цупке.
