Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бануш

Бануш, -ша, м. 1) Сунь говяжій. Шух. І. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная. Шух. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНУШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНУШ"
Болбот, -та, м. Болтунъ. Левиц. І. 257.
Вугнавець, -вця, м. = гунявий. Желех.
Дуженний, -а, -е. Очень сильный.
Купка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Люби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ном. № 4147. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. Чуб. V. 24. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Мет. 29. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. Шевч. 12. 2) Нравиться. А що, хата любиться? Лебед. у.
Паркотливець, -вця, м. Болтунъ. Вх. Зн. 46.
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява. Чуб. II. 192.
Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть. Черном.
Харність, -ности, ж. Чистота, опрятность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНУШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.