Відкараскатися, -каюся, -єшся, гл. Отдѣлаться, отбояриться. Лихим лихом причепивсь, насилу відкараскався від його.
Голопузя, -зяти, с.
1) = голопуцьок.
2) Бѣднякъ, оборвышъ.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Замусо́лити, -лю, -лиш, гл. Замуслить, запачкать. Ото як ти корсетку замусолила.
Кутниця, -ці, ж. Прямая кишка. Росомаха запуска скотині лапу під хвіст та видира кутниню.
На́глий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый. 2) Внезапный, неожиданный. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула. ...Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. на́гла смерть. Скоропостижная смерть. Боронь, Боже, від наглої смерти.
Недопанок, -нка, м. Разыгрывающій барина.
Об пред. Если стоящее предъ об слово оканчивается гласной (особенно: а, о, у), то о часто выпадаетъ. Ударив рукою 'б лавку.
1) Съ винит. падежемъ: при обозначенія предмета, на который направлено дѣйствіе: о, объ. Ой піду я утоплюся, чи об камінь розіб'юся.
2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) при обозначеніи времени дѣйствія: на, объ, въ, около. Об Різдві. Крий, Боже, народу якого там зібралось! Як об Іллі в Ромні. Об Миколі продасть кобилу. Вітерець схопивсь об обідній порі. Жду, не діждусь, як об весні ластівки. б) при обозначеніи количества, мѣры и принадлежности опредѣляемаго предмета: о, об. Летів птах об восьми ногах. Купи черевички малі невеличкі й об нозі.
Цара, -ри, ж. Чужая сторона. Блукає царами.
