Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав.
Кібець, -бця, м.
1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі.
2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей.
Ми́льник, -ка, м. Банщикъ? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шильники, мильники, селяне, городяне, міщане, крамарі, шинкарі... А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. я щось скажу. (Формула ярмарочнаго зазыванія). Ср. стар. Милня, баня (Cм. Житецкій, Словарь книжной малорусской рѣчи по рукописи XVII в. ), а также подобную-же формулу стар. казацкаго зазыванія: Ой ви, грубники, ви, лазники, ви, броварники! Годі вам по винницях горілок курити, по лазнях лазень топити и т. д.
Підвівати, -ваю, -єш, сов. в. підвіяти, -вію, -єш, гл. Подвѣвать, подвѣять. підвіяти кого. По нар. повѣрью: охватить вихремъ, отчего человѣкъ болѣетъ.
Понакуповувати, -вую, -єш, гл. Накупить (во множествѣ). Боже мій! Чого се понакуповували? Я сюю не хочу. Понакуповували хліба та мали його з баришем продавати.
Рівноваговий, -а, -е. Равновѣсный, равнозначущій. Дві рівновагові половині спасенної ассоціяції «капитала» з працею і работи розумової з работою мускульною.
Ростанцювати, -цюю, -єш, гл. Развлечь танцами. Не жадну й тугу танцюра ростанцює.
Скохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга, слюбиться. Не на довго зійшлися ми, серденько, з тобою, не на довго скохалися, як риба з водою.
Хвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Волноваться. Ті груди хвилювалися бажанням досягти до того, про що марила сестра. Їду полем чистим, гляну оком бистрим — филюються жовті ниви житом колосистим.
Чомусь нар. Отчего-то. почему-то, зачѣмъ-то. Чомусь мені, мила, горілка не п'ється.
