Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандур

Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУР"
Захоронний, -а, -е. Защитный. Желех.
Кування, -ня, с. 1) Кованіе. Кування молотом. К. Іов. 2) Кукованье кукушки. Ой жаль мені (зозулі) раннього кування і пізнього літання. Мет. 152. Ум. куваннячко. Нехай тобі зозуленька для куваннячка, нехай мені соловейко для щебетаннячка. Мет. 40.
Настопірити, -рю, -риш, гл. = насторошити.
Недогляд, -ду, м. Недосмотръ. Сим. 198.
Опакостити, -щу, -стиш, гл. Опакостить, обгадить. Як опакостить голову летуча мита, то буде лисина. Чуб. І. 55.
Парча, -чі, ж. Парча.
Полунати, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы. Ном. № 3854.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Унадливий, -а, -е. Назойливый, повадливый. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.