Досвітча́нка, -ки, ж. Дѣвушка, ходящая на до́світки. Торішньої зіми аж три досвітчанки ходило до нашої баби на попрядки, на досвітки. Саме глупої ночи пішли ми з підотаманчим досвіток разганять, але на досвітках було тільки чотирі дівчат досвітчанок та й годі.
Здоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Здороваться. Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється.
Імла, -ли́, ж. = мла. Ой імла, імла по полю лягла. Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала.
Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ.
Пошевка, -ки, ж.
1) Каждая изъ двухъ балокъ, лежащихъ въ основаніи крыши хаты вдоль восточной и западной стѣнъ.
2) = пошивка.
Придомок, -мка, м. Флигель? Як я в цьому дворі був, так тоді ще цього дому не було, а тільки оті придомки стояли.
Пристрічений, -а, -е. Замѣченный въ чемъ либо, заподозрѣнный. Та чом же на його напались за ту крадіжку? — Тим, що він був уже пристрічений наперідь.
Селючка, -ки, ж. Жительница села, деревенщина.
Сповідниця, -ці, ж. Въ сказкѣ: палка, дубина, которою священникъ билъ чабана, предполагавшаго, что такъ производится исповѣдь, почему и давшаго палкѣ такое названіе.
Тинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Удариться. Дивись на дитину, а то як минеться, то ще лоба розіб'є. 2) преимущ. безл. Случиться. Все оттак заведуться ласкавими словами одно 'дного шпигати. Тинеться инша шпилька і така, що Пилипиха не стерпить. мн.
