Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандаж

Бандаж, -жа, м. 1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаковъ. Шейк. 2) Бинтъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДАЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДАЖ"
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Калабач, -ча и калабаш, -ша, м. = калабаня. Желех. Miklosich, Vergleich. Grammatik. d. sl. Spachen. II. 291.
Навідже́ний, -а, -е. = навіжений. Навіджена синиця щигля покидає. Чуб. V. 1124.
Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих. Шевч. 219.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Вх. Лем. 447. Cм. пастушка.
Положкиня, -ні, ж. = поліжниця. Желех.
Поперемішувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и а) перемісити, б) перемішати, но во множествѣ.
Прашовиння, -ня, с. Полотье, мотыженье.
Промоція, -ції, ж. Повышеніе; переводъ въ высшій классъ. Промоція у вищий клас. Св. Л. 290.
Розсмердітися, -джуся, -дишся, гл. Начать сильно вонять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДАЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.