Відраджування, -ня, с. Отсовѣтываніе.
Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили.
Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Не впадає москаля дядьком звати. 3) — соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Що ж мені, дядечку, по тіх грошах?
Копатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Копаться, рыться. На улицю не піду і дома не всижу, хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Бодай тебе копалася лихая година!..
2) Рыться (въ вещахъ). Одімкнули скриню, копалися, копалися — нічого не взяли.
Напосі́сти, -ся. Cм. напосідати, -ся.
Напру́жувати, -жую, -єш, сов. в. напру́жити, -жу, -жиш, гл. Напрягать, напречь; натягивать, натянуть. Він напружив ноги, наче доганяв злодія.
Нетля, -лі, ж.
1) Насѣк. Lithocolletis fritellella.
2) Ночная бабочка (каждая изъ меньшихъ).
Ощадно нар. Бережливо, экономно.
Приходень, -дня, приходець, -дця, м. = прихідько.
Чуріти, -рю, -риш, гл. = дзюрити. Чуріло на оструб.
