Досі́патися, -паюся, -єшся, гл. Додергаться.
Заколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. 1) Намѣшивать, намѣшать, наболтать, разболтать, — напр. муку въ водѣ и пр. Висівок там заколоти. . 2) Только сов. в. Произвести ссору, раздоръ, смуту.
Запле́ухи, -ух, ж. мн. Родъ дѣтской игры въ прятки.
Іван-зілля, -ля, с. раст. a) Hysopus offic. б) — пільське. Echium vulgare.
Кипіння, -ня, с. Кипѣніе.
Лощовина, -ни, ж. Лощина.
Меке́кати, -ке́чу, -чиш, гл. = мекати. Або нявчить по котячи, або мекече по ягнячи.
На́моржень, -жня, м. Толстая жердь, идущая параллельно съ полозомъ саней, выше его, къ которой прикрѣпляется верхній конецъ копилів.
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла.
Хист, -ту, м.
1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ.
2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки.
