Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

банда

Банда, -ди, ж. 1) Гурьба, ватага, группа. Драг. 271. Пішли цілою бандою. Шейк. 2) Капелла. Цісарь... сказав їм зробити великий баль, банда їм грала. Гн. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДА"
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Гайнування, -ня, с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье.
Д'але́ж сз. = Алеж.
Зга́яти, -гаю, -єш, гл. О времени: по терять, пропустить. Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали — поламався. Харьк.
Навдивови́жу нар. На удивленіе. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Шевч. 280.
Налепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Наболтать. Прибігла, нагуркала, налепетала, як у корчмі. Левиц. І. 225.
Напра́ти, -перу́, -ре́ш, гл. Настирать.
Підгайстер, -тра, м. = підгейстер.
Притужний, -а, -е. Очень тяжелый, обременительный. Кіевск. у.
П'ятина, -ни, ж. Пятая часть. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.