Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

банда

Банда, -ди, ж. 1) Гурьба, ватага, группа. Драг. 271. Пішли цілою бандою. Шейк. 2) Капелла. Цісарь... сказав їм зробити великий баль, банда їм грала. Гн. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДА"
Бадиляка, -ки, ж. Ув. отъ бадилина.
Злітки, -ків, мн. на злітки оддавати (теля́та). Отдавать телятъ на выкормку, на четыре года. Вх. Лем. 420.
Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Мигті́ння, -ня. Cм. миготіння.
Мохна́тиця, -ці, ж. Въ загадкѣ: рукавица. Мацу-мацу по лавиці, обмацую мохнатиці (мохнатицю). Ном., стр. 300, № 457.
Не нар. Не. Гріх не личком зав'язати, та під лавку сховати. Ном. № 101. Не ходи, не люби, не залицяйся, не піду за тебе, не сподівайся. Н. п.
Нишкати, -каю, -єш, гл. Шнырять.
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Рицарський, -а, -е. = лицарський.
Шпихлір, -ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.