Доба́, -би́, ж. 1) Сутки. Дві добі лежав я в ліжку. Як я умру, до візьмеш мене на три доби до церкви, і дяк нехай три ночі читає надо мною псалтиру. 2) Пора, время. Нічної доби з неволі утікали. Ув обідню добу там і опинивсь. В таку добу під горою щось біле блукає. 3) Возрастъ. Два молодці так вашої доби. Cм. Діб.
Зазоря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = зазоріти. Темна нічка проминула, Божим світом зазоряло. І надія нова красна, як та ясна зоря,... зазоряє нещасному.
Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем.
Ли́пень, -пня, м. = липець 1.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
Напля́мкати, -каю, -єш, гл. Начавкать.
Сд... = зд.
Трівожитися, -жуся, -жишся, гл. Тревожиться. Люде гірш та гірші лякалися й трівожилися.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи.
Ув'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. ув'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, привязаться, приставать, пристать. Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась?
